Between the lines

Я люблю вишивати, вишивка займає майже увесь мій вільний час... Але ще я дуже люблю читати... про це і тут Вам напишу) Що люблю і кого люблю)

Ну напевно, доречно, було б почати з моєї улюбленої Ліни Костенко, саме зараз я читаю книгу "Записки українського сАмашедшого", не можу передати захоплення від цієї книги... 
З кожної сторіночки, можна виділити декілька цитат:

• Очевидно є люди, не талановиті до любові. І їх дедалі більше
• Важко любити розумну жінку. Завжди боїшся впасти в її очах.
• У своєму житті треба залишати місце й для свого життя.
• Жах не в тому, що щось зміниться, — жах у тому, що все може залишитися так само.

Ніколас Спаркс на мій погляд не просто хороший письменник, він просто видатний письменник, кожна його книга проникнена любов'ю, красою і теплим світлом. "Щоденник пам'яті" одна з моїх улюблених книг..... У ній говориться про справжнє кохання двох люблячих сердець, які зустріли один одного, пережили випробування любов'ю і все таки залишилися разом, і пішли разом ...Звичайно, не можна забувати і про інші книги, тому додам декілька цитат:

• В жизни есть вещи дороже, чем деньги.
• Я слегка улыбаюсь, смотря на небо, зная, что есть одна вещь, которую я все еще не сказал Вам: теперь я верю, что чудеса случаются
• Время лечит и помогает забыть то, что казалось важным еще вчера.
• Хороший результат - плод трудолюбия, а не таланта

Еріх  Марія Ремарк, один з найулюбленіших моїх письменників. Мистецтво викладу життя на листі, ось його основний плюс. У книгах немає недоліків, під час читання відволікаєшся від своїх проблем, душа відпочиває від сірих буднів.... Нажаль, не можу виділити книгу, яка сподобалася найбільше.....

• Роман для тех, кто разочарован в жизни.Роман для тех, чье сердце еще бьется, и любит, страдает.Роман для всех и каждого, и в то же время роман только для Тебя.
• Цветы должны быть без повода. Счастье должно быть
  настоящим. Дом - тёплым. Любовь должна быть взаимной.
  Погода, а без разницы какая погода.
  
  Так. треба закінчуквати, бо цей список я можу продовжувати дуже довго.... Думаю доречно буде завершити класикою!

Моє захоплення Джейн Остін почалося з книги "Гордость и предубеждение"

Історія про дівчину яка не має високого статусу, про ту, що не ведеться на красиві слова і гроші, про ту, що цінує розум. Як же не вистачає цього нинішнім дівчатам.....

Назва книги говорить за себе. Дівчина, має упередження, що багата людина  - дурень, або зарозумілий зазнайка і та, що не може через свою гордость визнати свою любов до людини "вищого" суспільства. Бере за душу.Не буду розповідати все, але вважаю що кожна дівчина повинна прочитати цю книгу.

• Я часто думаю, что нет ничего хуже, чем расставаться с теми, кого любишь. 
•  Порой за счастье нужно бороться даже с самим собой.
•  Я бы простила ему его гордость, не задень он мою.
•  Девицы любят разбивать себе сердечки время от времени. Это дает им пищу для размышлений и чем-то выделяет среди подруг.

"Мельница"

Про блог не забуваю, тому настав час написати про одну з перших своїх робіт)

Це напевно і є та робота, яка була стартом всіх моїх вишивок.
Тоді коли поступила я в пед. академію, була в нас така пара, як трудове навчання.... а в кого не було?) Так от, як залік, нам дали вишивати, картини, ну не погано придумали)))

Дали якусь схемку, не зрозумілу, 56 відтінків DMC, і шматочок полотна і навіть не запитали чи вмію я вишивати)))) а вишивати я не вміла, але от так, щоб попробувати, то я була не проти) Ось так і попробувала, тепер зупинитися не можу)

Яку підібрали рамочку і чи взагалі її підібрали, я не знаю, але вийшла гарна картинка,хоча і не на мій смак)))

Happy Easter

Дуже довго моя мама хотіла пасхального рушничка.... Але так, як рушників я ще не вишивала, було страшно, але дуже цікаво))Звичайно, я не хотіла просто рушника, я хотіла з мережками... з якими також до цього справу не мала( ну хіба, що на уроках трудового навчання) Як завжди в однокласниках, побачила я фото рушника... схемку довго шукала, але все ж таки, знайшла)))
Першим ділом взялася за мережку, це і була моя перша помилка....

Ну  а далі вже йшло все по стандарту, процес йшов дуже швидко, так як Великдень був вже не за горами, і ось буквально, за 1, 5 неділі вже була готова перша частина...

А з допомогою процес взагалі летів....

Допомогу звати Мартін... майстер ще той....

Середина вишивалася за 1 неділю...ну а далі муза кудись пішла.... і я не вишивала майже місяць.... Але ж не залишати маму не Великдень без рушничка, тому буквально за дві недільки я зібралася з силами і закінчила процес.... Рушничок вийшов дуже ніжний...

"Воробушки" Золотое руно

Про цю картину, я не буду багато писати....Тематику птахів я не дуже люблю.... Але вишивала, маминій подрузі, яка була взахваті від цих горобчиків))))

Кольори підібрані дуже яскраві і гарні, але фірма Золотое руно, говорить сама за себе... це вам не Dimensions.... поєдання хрестика і пів хрестика "дуже" захоплювало....тут бека явно не вистачало... Але ж на колір і смак всі різні....

Рамку також вибирали на смак власниці, але як на мене то дуже навіть вдало...
Ну і щасливі горобчики полетіли від мене, надіюся на крилах радості....і будуть приносити своїй власниці лише приємні емоції....

Summer girl

Одного вечора, гортаючи свої новини в однокласниках наткнулася я на дєвчушку.... Вона одразу ж мені підняла настрій) І ось, почала я пошуки схемки, яку було знайти не так і важко... Ну все, коли вже схемка була готова, відправилася я по матеріали, на цей раз мені вже всі матеріали були відомі....

Було дуже багато нових швів, а саме: типу "лінивих маргариток", маленьких зірочок, кружечків і болгарський хрестик... ну і куди ж я без бек- стіча і французиків?) Але це мене не зупиняло)))

Робота вишивалася дуже швидко і легко... вишила її буквально за 8 днів...
Звичайно, потрібно враховувати той факт, що було дуже багато бека.. ну прям дуже-дуже...

Ця посмішка зачаровує мене кожного разу коли я дивлюся на неї...Доречі, дєвчушку звати - Альонка))) названа в честь моєї Альонки)

P.S. Шукайте щастя в простих речах.

Beautiful angels

Одного вечора, передивляючись роботи майстринь наткнулася я на два милих янголятка...(потім виявилося, що їх набагато більше) Ну все, як завжди розробка схемки належала улюбленому журнальчику Cross Stitch, коли схеми були вже роздруковані, вирішувалося питання з матеріалами... і тут було надзвичайно складне і страшне слово РІВНОМІРКА.... але нічого, купивши потрібний відрізок тканини я починала потроху розбиратися, з якого боку до неї підходити і як взагалі вишивати...

Ось тут було і перше знайомство з рівноміркою і з ниточками Kreinik

Бек - стіча і французьких вузликів було нереально багато, бек навіть був металізованими ниточками, але воно було варте того...

Тут щей використовувався бісер Mill Hill, а бека було все більше і більше....)

Бек був всюди, кожна деталька обшивалася, безкінечну кількість разів.....)Але я була дуже захоплена процесом своїх ангелят, тому бек і французики придавали лише задоволення) І ось, саме той момент коли мої янголятка були готові...

А далі треба було вибрати оформлення...я хотіла кольорові рамочки з італійського дерева, пішла я в багетну ... і спустилася з небес прямо в багетну))))) італійське дерево було не тих кольорів, що мені треба було і нереально дороге.... трошки подумавши, прийшлося замовити пластик......вибрала дуже прості рамочки, але на мій погляд вийшло  вдало)

P.S. "Кожна мрія тобі дається разом із силами, необхідними для її здійснення. Однак тобі, можливо, доведеться для цього потрудитися ". Річард Бах

My Dream House

Самим першим моїм процесом був будиночок... Схемку я шукала зовсім не довго, вона сама мене знайшла, на просторах журналу Cross Stitch.... Тоді ще я не знала, які труднощі мене чекають(але про це трошки згодом)... Пішла я купила ниточки, канву, роздрукувала схемку... Процес пішов)Але щастя моє було лише до того часу, поки не почалися, ЗОВСІМ не зрозумілі слова, такі як: бек-стіч і французький вузол.....На щастя, є такі люди, які завжди допоможуть, як порадою, так і майстер - класом(відео)....

Строго не судіть.... Можливо тоді, ще воно було не зовсім рівно і правильно, але ж було саме головне - бажання....

Далі вже процес був задоволенням.... Раніше невідомі слова, давалися вже дуже легко в ділі...

А ось і підтвердження више сказаних слів))

Вишивала я свій будиночок і на морі, і вдома, і вдень, і вночі....

Процес йшов не те що швидко, процес летів, на крилах щастя, а я і не вірила,що я змогла вишити.... ось таку, тоді ще ДУЖЕ складну картину...

І ось, вуаля, вишила.. Ну а далі, треба було вибрати рамочку... Вибір вийшов зовсім не вдалий, але це діло часу, буде в мого будиночка достойна рамочка)

Так - так, треба було брати без паспарту і антибліку....та і взагалі, не таку рамочку....
P.S. "Вік живи - вік вчись"